Британська танцювальна компанія Candoco разом із Асоціацією перформативних мистецтв «УвіМкнені» в рамках мистецького проекту Unlimited створює перформанс у Києві.
Фото: Андрій Бєдров
Текст: Евіліна Асанова
Unlimited – унікальний в межах України проект, спрямований на розвиток сучасних перформативних практик для професійних перформерів і людей з інвалідністю. Робота в проекті складається з чотирьох творчих лабораторій. Третій етап пройшов 11-14 квітня за участю фізичного театру «УвіМкнені» (арт-директор і режисер – Марина Лимар). Перша ж лабораторія, що стартувала на початку лютого, відбувалась за участю Сюзанни Рекії та Вікторіїї Малін з Сandoco Dance Company.
Сandoco Dance Company – єдиний у світі професійний хореографічний колектив, в якому працюють люди з інвалідністю. Заснована у 1991 році Селестою Дандекер та Адамом Бенджаміном, компанія базується в Національному учбовому центрі Aspire в Лондоні.
Кожен з етапів лабораторій спрямований на усвідомлення тіла, його фізичних можливостей, визначення ролі й місця “іншого” в тілесних танцювальних практиках. Професійні перформери театру «УвіМкнені» в індивідуальному режимі працюють з учасниками з особливими потребами: через дотик, усвідомлений фізичний рух і взаємодію.
При чому у команді, яка свого часу формувалась через відкритий open call, є і люди з вадами зору, слуху, і такі, що можуть пересуватись лише за допомогою інвалідного візка. Завдяки таким підходам серед учасників народжується довіра, що є надзвичайно важливою складовою процесу, формуються щирі й невимушені відносини, виникають нові ідеї, бажання створювати й експериментувати, виходячи за межі своїх звичних можливостей.
Перформерка «УвіМкнених» Юлія Творілова, провідний педагог сучасного танцю одеського хореографічного коледжу:
"Мені було важливо брати участь у цьому проекті, ініційованому Британською радою в Україні і Candoco Dance Company. Проект має мистецько-соціальну спрямованість, і мені це дуже цікаво. Раніше я мала досвід роботи з людьми з інвалідністю і це було складно для мене. Я з задоволенням пропоную свій танцювальний досвід учасникам з інвалідністю, в той же час зі мною теж відбуваються неабиякі трансформації, і звісно, мої відчуття іншої людини змінюється. Ми приймаємо один одного. Те, що у людині, яка рухається поруч, здавалося чужим, незрозумілим, стає рідним і близьким".
Ще одна перформерка фізичного театру «УвіМкнені» Ганна Волкомор згадує свою історію:
"З сучасними перформативними практиками я працюю з 2010 року. Ця лабораторія для мене почалася з телефонного дзвінка Марини Лимар, а якщо телефонує вона – я одразу розумію, що це буде щось цікаве і нове. І я на 50% була впевнена, що погоджусь. Коли дізналась тему, факт того, що в мене немає досвіду роботи людьми з інвалідністю, став другою складовою рішення. Під час нашої спільної практики руху з’являється більше сміливості, щоб експериментувати, шукати щось нове. Спочатку це обережність, знайомство… Згодом довіри стає більше. Можна пробувати більш складні формати: працювати з фізичним рухом, звуком, текстом, хвилями думок і відчуттів. Тілесна сутність процесу тісно пов’язана з його психологічною складовою, через неусвідомленість я іноді можу відчути напругу, навіть тимчасову втрату енергії, і це цілком природні речі. Якщо з'являються складнощі в процесі, я можу їх прийняти, та під час спільних обговорень озвучити, легалізувати. Така дуже тонка, складна, глибока й захоплююча робота триває під час наших творчих лабораторій".
Крім «УвіМкнених» у проекті беруть участь аматори, студенти творчих українских ВИШів з різним рівнем підготовки, інтересами і мотивацією. Вони діляться: участь в проекті, одним із художніх лідерів якого є Марина Лимар, для них була ознакою якості та високого фахового рівня, тому рішення приєднатись до проекту прийняли швидко.
Вдаючись до перформативних практик руху й імпровізації, тілесної присутності, техніки partnering учасники проекту з інвалідністю досліджують особисті тілесні реакції та можливості взаємодії з партнером. Вони розкривають в собі нові відчуття – ті, які переживає тіло, а не розум.
Вікторія Клюшина, учасниця з інвалідністю, ділиться своїм досвідом:
"У тактильному плані, для мене завжди було складністю доторкнутися до людини. Здавалося, що я завдам якоїсь шкоди іншому, що дотик - це занадто інтимно. Вперше в моєму житті, саме на цій лабораторії, я почула своє тіло, його голос. Тіло – це я, воно може говорити і проявляти себе, цікаво й різноманітно. Усі ці роки я не давала тілу можливості, а тепер воно заговорило".
"Ключовим моментом процесу для мене є те, що я не відчуваю акту благодійності до себе, а відчуваю, що це робочий формат, в який я входжу, і якщо всі стрибають, то і я, сидячи, але теж стрибаю. Немає відчуття того, що мені роблять послугу, ми перебуваємо всі в рівному творчому процесі".
Кожен з учасників міжнародного проекту Unlimited має свої історії художніх пошуків і становлення, які зібрали їх разом, і об’єднавшись, вони створюють історію про нове українське перформативне мистецтво «без меж».
Презентація проекту відбудеться у відкритому просторі вже в травні цього року.