5 текстів-прем'єр в рамках Taking the Stage-18

Про тексти британських авторів, які в рамках сценічних ескізів 12 і 13 жовтня будуть вперше презентовані на українській сцені.

12 та 13 жовтня на Сцені 6 Довженко Центру 11 українських режисерів представлять 20-хвилинні сценічні ескізи своїх майбутніх вистав у рамках конкурсу Taking the Stage від Британської Ради. Вже традиційно цей конкурс стає не лише популяризатором британської літератури, а й плацдармом для режисерських експериментів з формою, поштовхом до освоєння нової драматургії. Умови конкурсу дозволяють парі "режисер/ театр" обрати для заявки будь-який твір, перекладений українською мовою. Однак якщо Шекспір чи навіть Том Стоппард навряд чи здивує сьогодні глядача, то Керілл Черчілл чи Данкан Макмілан - виклик як для театру, так і для аудиторії. Розповідаємо про 5 текстів сучасної британської літератури, які в рамках сценічних ескізів прозвучать зі сцени в Україні вперше.

• Данкан Макмілан, "Усі чудові речі"

Данкан Макмілан - британський драматург і режисер, відомий своєю плідною співпрацею з Кеті Мітчел. Фігурант Авіньйонського та Зальцьбургського фестивалей, фестивалю NET у Москві та ін. Йому належать тексти "Lungs", "2071", "Every Brilliant Thing".

Власне, перша п'єса - "Lungs", тобто "Легені" - вже стала частиною українського театрального ландшафту і під час Taking the Stage 2016 викликала цікавість одразу у трьох режисерів-учасників з десяти. У фінал тоді потрапили "Легені" Сєвєродонецького театру драми (реж. Євген Мерзляков), однак Дмитро Захоженко, вже без грантової підтримки з боку Британської ради, теж реалізував своє бачення на сцені Нового драматичного театру на Печерську в Києві.

"Every Brilliat Thing", або "Усі чудові речі" - це п'єса про депресію, вперше презентована у 2013 році на Ludlow Fringe Festival. Навіть не намагайтесь, втім, проводити тут якісь аналогії із депресивними текстами Сари Кейн абощо. "Усі чудові речі" базуються на намірі маленького хлопчика, чия мати потрапила у лікарню, скласти список тих речей, що є гарними в цьому світі. Все, що завгодно: від морозива - до самого себе. Тож виходить, що текст Макмілана - не в останню чергу про те, як гостро ми відчуваємо сенс незначного на тлі пограничних станів, на межі "життя/ смерть". І ця п'єса теж зацікавив двох режисерів: Тамару Трунову із Театром "Актор" (12 жовтня) і Богдана Логвиновського з Театром "Прекрасні квіти" (13 жовтня).

• Ієн Мак’юен, "Амстердам"

Ієн Мак’юен - британський прозаїк та сценарист, лауреат Букерівської премії (1998), Премії Сомерсета Моема (1976). Автор романів "The Innocent", "Enduring Love", "Amsterdam", "Atonement" та ін.

Цікаво, що за весь свій творчий шлях Мак’юен написав лише одну п'єсу, що мала назву "The Imitation Game" (1981). Режисер Олена Щурська у партнерстві з Українським малим драматичним театром теж звертається не до сценарію чи п'єси, а до роману - того самого, за який письменник і отримав Букерівську премію. "Амстердам" - така собі етична провокація. Головні герої роману - двоє друзів, композиор Клайв Лінлі та редактор лондонської газети Вернон Голідей. Сюжет - дослідження їх дивного "дружнього" договору про взаємну евтаназію, який таки реалізується у фіналі, однак не лише через кохання до Моллі Лейн. Де межа між самогубством, ба більше, подвійним самогубством і взаємним убивством - ось питання, які ставить перед читачами Мак’юен.

independent.co.uk

• Гарольд Пінтер, "Коханець"

Гарольд Пінтер - мабуть, один з тих, чиє ім'я тут менше за все потребує особливої презентації. Лауреат Нобелівської премії з літератури 2005 року, драматург (ми б сказали: передусім), поет, суспільний діяч та навіть актор. Сценарист, що працював із Фолькером Шльондорфом та Полом Шрьодером.

"The Lover", або "Коханець" (вибір Нати Бударіної та Українського малого драмтеатру) - п'єса-одноактівка 1962 року. У сюжеті фігурують лише три персонажа (як ми згодом дізнаємось, лише два з них - "реальні"): це чоловік, жінка, коханець жінки.

Текст нагадує про психологічний парадокс: бажання є прекрасним і майже нездоланним тільки тоді, коли ми бажаємо чогось "чужого". Так, чоловік тут розігрує водночас і чоловіка, і коханця, а сам твір має настільки широку емоційну амплітуду, що може у рівній мірі сприйматись і як нервова драма, і як гротескний фарс.

• Керілл Черчілл, "Далеко"

Керілл Черчілл - драматург, без якого неможливо уявити обличчя сучасної британської драми. У 70-х Черчілл була штатним драматургом Royal Court, працювала з театральними компаніями Joint Stock і Monstrous Regiment. Її характеризує увага до гострих соціально-політичних тем, фемінізму, харассменту. Автор текстів "A Number", "TopGirls", "Far Away", "Love and Information" та ін.

"Далеко", або "Far Away" (2000) - п'єса, написана під впливом подій у Югославії, однак місце, де розгортаються воєнні дії, могло б бути і іншим; це до певної міри узагальнення. "Далеко" розповідає про світ, у якому все знаходиться у стані війни, а сама війна - норма. Провідною темою, мабуть, тут виступає страх: страх, що інспірується суспільством та владою, страх, що протягом всією людської історії кочує від однієї війни до іншої. Текст варто читати (і ставити!) хоча б заради фінального, "апокаліптичного" монологу Джоан: мовляв, бінарність "свій/ чужий" буває доведена пропагандою до такого абсурду, що страшно ходити вулицею, бо не зрозуміло, на якому ж боці трава, вода, комахи. Свій сценічний ескіз "Далеко" представить Макс Афанасьєв і Обласний академічний театр ляльок у співпраці з Totem Centre Theatre Lab (13 жовтня).

thestage.co.uk

• Девід Едґар, "П'ятидесятниця"

Девід Едґар - британський автор, що написав більше 60 п'єс, що й зробило його одним з найбільш плодовитих драматургів генерації post-1960. Був драматургом у Birmingham Repertory Theatre у 1974-75, активно співпрацював з Royal Shakespeare Company. Автор текстів "Pentecost", "Playing with Fire", "A Christmas Carol" та ін.

"Pentecost" чи "П'ятидесятниця" - пьеса про те, як внаслідок однієї сенсаційної знахідки - фрески, що страшенно нагадує роботи Джотто - під сумнів підпадає вся знана нами історія Західної Європи, її гуманістичного тріумфу. Про постановки твору в Британії та естетику драматургії Едґара ми докладно писали ТУТ. Сценічний ескіз Лариси Діденко у Першому театрі для дітей та юнацтва (Львів) випереджає прем'єра цього ж твору від Олі Данилюк у Мистецькому Арсеналі (6,7,8 жовтня). Тому говорити про фактичне першопрочитання не доводиться. Однак звернення України, що час від часу і сама не може розібратись з маркерами ідентифікації, до Девід Едґар - напрочуд симптоматичне. Мотивуємо читачів УТ спостерігати за обома прочитаннями тексту на українській сцені.

thestage.co.uk

Наостанок публікуємо повний розклад показів 12-13 жовтня, які стартують на Сцені 6 о 18:00.

П'ятниця, 12 жовтня 2018:

• «Аліса в Дивокраї», Льюїс Керрол — режисер Ірина Ципіна та Перший театр для дітей та юнацтва (Львів);

• «Інститут національного забуття», Джек Кловер — режисер Джек Кловер та PostPlay Театр (Київ);

• «Розенкранц та Гільденстерн мертві», Том Стоппард — режисер Марія Грунічева та Мала опера (Київ);

• «Фермер Джайлз із Хему», Джон Р. Р. Толкін — режисер Тимофій Бінюков та Обласний театр ляльок (Одеса);

• «Усі чудові речі», Данкан Макмілан — режисер Тамара Трунова та Театр «Актор» (Київ).

Субота, 13 жовтня 2018:

• «Амстердам», Ієн Мак’юен — режисер Олена Щурська та Український малий драматичний театр (Київ);

• «Коханець», Гарольд Пінтер — режисер Ната Бударіна та Український малий драматичний театр (Київ);

• «Далеко», Керілл Черчілл — режисер Макс Афанасьєв і Обласний академічний театр ляльок у співпраці з Totem Centre Theatre Lab (Херсон);

• «П’ятидесятниця», Девід Едґар — режисер Лариса Діденко та Перший театр для дітей та юнацтва (Львів);

• «Макбет», Вільям Шекспір — режисер Євгеній Сидоренко та Молодіжний театр і театр Teatrum Mundi (Чернігів);

• «Усі чудові речі», Данкан Макмілан — режисер Богдан Логвиновський і Театр «Прекрасні квіти» (Харків).

Квитки на обидва дні показів можна придбати за посиланням: https://kiev.karabas.com/taking-the-stage-2018-mini-festival-britanskoyi-drami